Афганська війна (1979—1989) — традиційна назва одного з етапів громадянської війни в Афганістані, ознаменованого присутністю на території цієї країни військового контингенту радянських військ. У даному конфлікті брали участь збройні сили уряду ДРА з однієї сторони й збройна опозиція (моджахеди, або душмани) — з іншої. Боротьба велася за повний політичний контроль над територією Афганістану. У військовий конфлікт виявилася безпосередньо утягнена й Радянська Армія, введена в країну за рішенням Політбюро ЦК КПРС для підтримки кабульського уряду. Душманам у ході конфлікту підтримку виявляли військові фахівці США, ряду європейських країн — членів НАТО, Китаю, а також пакистанські спецслужби.

ПРИЧИНИ Однією із причин війни стало прагнення підтримати прихильників концепції соціалізму в Афганістані, що прийшли до влади в результаті Квітневої революції. Утім вони зіштовхнулися з потужною опозицією своєї соціальної, економічної й політичної стратегії. Певною мірою введення радянських військ мало на меті запобігти можливому зміцненню в регіоні ісламського фундаменталізму, викликане ісламською революцією в Ірані 1979. Теоретично, крім прямих наслідків, поширення фундаменталізму могло через афганських таджиків суттєво дестабілізувати радянську Середню Азію. На міжнародному рівні було заявлено про те, що СРСР керується засадами "пролетарського інтернаціоналізму". Остаточне рішення про введення військ в Афганістан було прийнято 12 грудня 1979 року на засіданні Політбюро ЦК КПРС і оформлене секретною постановою ЦК КПРС № 176/125 "До положення в „А“". Результатом воєнних дій з 1978 по 1992 рік стала масова міграція біженців в Іран і Пакистан, чималий відсоток з яких залишається там і донині. Жорстокість воюючих сторін досягала крайніх меж. Відомо, що душмани піддавали полонених катуванням. Відомі випадки знищення кишлаків, що давали притулок повстанцям, для лякання душманів, мінування полів і вузлів мережі водопостачання, знищення посівів на територіях, контрольованих душманами. Чутки ж про застосування 40- ю армією хімічної зброї так і не були підтверджені. Після виходу Радянської Армії з території Афганістану прорадянський режим Наджибулли (1986—1992) проіснував ще три роки й, втратившись підтримку Росії, був скинутий у квітні 1992 року коаліцією польових командирів-моджахедів. У роки війни в Афганістані з'явилася терористична організація Аль-Каїда й зміцніли групи ісламських радикалів, які були активними учасниками конфліктів в Алжирі , Єгипті й Чечні. Точне число загиблих у війні афганців невідомо. Найчастіше зустрічається цифра в 1 млн. загиблих. Загалом же кількість смертей коливається від 670 тис. цивільних осіб до 2 млн.. По даним гарвардського професора М. Крамера, американського дослідника афганської війни: "Протягом дев'яти років війни були вбиті або покалічені більш 2,5 мільйонів афганців (в основному цивільні особи), ще кілька мільйонів виявилися в рядах біженців, багато з яких покинули країну".

http://ru.wikipedia.org/wiki/Афганская_война